![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
пригадалося мені щастя..)
сонечко лоскоче вже й без того змучені ноги...яке ж то щастя, коли лежиш десь на вершині, відчуваєш тільки тепло сонця, запах трав і втому ,від якої не втомлюєшся насолоджуватись
приїдеш додому.. і тільки запах наплечника і фотографії нагадують тобі, про те, як ти ходив по небу..
сьогодні нас супроводжувало дивовижне небо... Воно подарувало нам просто відчуття єдності і ще міцнішої дружби, так би мовити, могутнішої. Вона може все, вона підкорює світ, гори, сонце і звичайно ж небо..Мабуть, найголовнішим є те, що ми відчуваємо один одного. чуємо один одного. Кожен з нас знає , що поряд обовязково хтось є, навіть коли ти сидиш в своїй паралелепіпедній кімнаті сам..
Разом ми зможемо все!
Ми підкоримо світ, ми підкоримо гори, сонце і небо..
Разом ми зможемо все!
Ми підкоримо світ, ми підкоримо гори, сонце і небо..
